- упокорений
- (впоко́рений), -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до упокорити. || упоко́рено (впоко́рено), безос. присудк. сл.2) у знач. прикм.Який виражає упокорення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
упокорений
Смотреть что такое "упокорений" в других словарях:
упокорений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
упокорений — на, не, Рс. Дієпр. пас. мин. ч. до упокорити … Словник лемківскої говірки
упокорено — (впоко/рено), рідко. Присл. до упокорений … Український тлумачний словник
